Замовники дедалі частіше приходять до нас у DeZZign зі словами «нульовий», «пасивний» або «активний» будинок. За ними стоїть одне бажання: щоб витрати на утримання будинку прагнули до нуля. Але ці терміни означають різні речі, мають різні критерії, і не кожен «енергоефективний» будинок насправді такий. У цій статті пояснюємо словник енергоефективності: як вимірюють споживання, чим пасивний будинок відрізняється від нульового і звідки взялися ці стандарти.
Будівництво - не останній етап вкладень. Після нього йдуть роки оплати опалення, охолодження й електроенергії, і саме ці витрати за 20-30 років часто перевищують різницю у вартості будівництва. Тому розуміти терміни варто ще до того, як почнеться проєктування.

Як вимірюють енергоефективність будинку
Основний показник - питоме споживання енергії на опалення за рік, у кВт·год на квадратний метр опалювальної площі. Якщо ви живете в будинку постійно, варто рахувати весь рік, з урахуванням кондиціювання влітку: у спекотні роки охолодження може з'їдати помітну частку енергії.
Крім цього, у серйозних стандартах враховують ще два параметри. Перший - первинна енергія, тобто скільки енергії «з джерела» витрачається на опалення, гарячу воду, вентиляцію та побутові прилади. Другий - герметичність оболонки: скільки разів на годину повітря «просочується» крізь щілини при тестовому перепаді тиску. Без герметичності навіть товстий утеплювач не працює як слід.
Енергоефективний, пасивний, нульовий: що є що
На основі цих показників будинки поділяють на кілька типів. Межі між ними не завжди чіткі, але логіка проста: від «споживає менше» до «виробляє більше, ніж споживає».
- Енергоефективний. Будинок, що відповідає чинним нормам енергоефективності або перевищує їх. В Україні такі вимоги визначають державні будівельні норми з теплоізоляції, а клас енергоефективності позначають літерами від A до G.
- З низьким енергоспоживанням. Будинок, який споживає на опалення в кілька разів менше за звичайний. Єдиної міжнародної межі для цього терміна немає, тому варто питати, за яким саме розрахунком його визначено.
- Пасивний. Найвідоміший стандарт з чіткими критеріями Інституту пасивного будинку: потреба в опаленні не більше 15 кВт·год/м² на рік (або пікове навантаження не більше 10 Вт/м²), висока герметичність і обмеження первинної енергії. Детальніше - у статті «Що таке Passivhaus».
- З майже нульовим споживанням (nZEB). Термін з європейського законодавства: будинок з дуже низькою потребою в енергії, яку значною мірою покривають відновлювані джерела на місці або поруч.
- З нульовим енергобалансом. За рік будинок виробляє стільки ж енергії, скільки споживає, найчастіше завдяки сонячним панелям і тепловому насосу.
- Активний, або з позитивним енергобалансом. Виробляє більше, ніж споживає. Надлишок можна продавати в мережу і отримувати додатковий дохід.
Цікавий факт: кажучи «енергозберігаючий будинок», ми найчастіше маємо на увазі будинок, який розумно витрачає енергію, а не зберігає її. А система «розумний будинок» - це інструмент керування, а не клас енергоефективності: вона допомагає, але не замінює правильну архітектуру й оболонку.

Звідки взявся стандарт пасивного будинку
Перший пасивний будинок збудували в 1990-1991 роках у районі Кранихштайн німецького міста Дармштадт. Це був багатоквартирний будинок, який споживав на опалення менше 10 кВт·год/м² на рік, у рази менше за звичайні будівлі того часу. У 1996 році автор концепції, професор Вольфганг Файст, заснував у Дармштадті Інститут пасивного будинку, який і сформулював критерії стандарту.
Пасивний будинок має особливі вимоги до вікон, дверей і конструкції стін. Основні принципи такі:
- Надійна теплоізоляція всієї оболонки, щоб зберігати тепло взимку і прохолоду влітку.
- Особливі вікна: висока теплоізоляція (зазвичай потрійне скління в теплих рамах) і правильна орієнтація, щоб взимку отримувати сонячне тепло, а влітку не перегріватися.
- Вентиляція з рекуперацією, яка подає свіже повітря і повертає тепло з витяжного.
- Повітронепроникність: без протягів і неконтрольованих втрат тепла.
- Проєктування без теплових містків, щоб температура розподілялася рівномірно, а в кутах не з'являлися конденсат і пліснява.
Поширений міф: пасивний будинок обов'язково має сонячні панелі. Насправді стандарт про те, щоб будинок майже не втрачав енергію. Сонячні панелі - окреме рішення, яке робить пасивний будинок нульовим або активним.

