Мінімалізм в архітектурі сформувався в середині XX століття. Його найвідомішою формулою стали слова Людвіга Міса ван дер Рое "менше означає більше" (less is more): сам вислів старший, він трапляється ще у вірші Роберта Браунінга 1855 року, але саме Міс зробив його девізом сучасної архітектури. Простота, свобода плану і легкість досі приваблюють і архітекторів, і замовників. Нижче - сім будівель, які найкраще пояснюють, що таке мінімалізм, і що з їхнього досвіду варто взяти у приватний будинок.
Скляний будинок Філіпа Джонсона
Архітектор Філіп Джонсон збудував цей будинок для себе у 1949 році в Нью-Канаані, штат Коннектикут. Розміри скромні: приблизно 17 на 10 метрів у плані і 3,2 метра заввишки. Усі стіни - скло в тонкій сталевій рамі. Єдиний непрозорий елемент - цегляний циліндр, у якому сховані ванна кімната та камін. Кухня, спальня і вітальня позначені лише меблями та шафами, без перегородок.
Головна ідея будинку - зміна вдень і вночі. Удень межі між інтер'єром і пейзажем немає, а вночі, коли надворі темно, скло відбиває світло ламп, і простір замикається на собі. Приватність забезпечує не штора, а сама ділянка: маєток площею близько 20 гектарів, де будинок стоїть далеко від сусідів. Джонсон жив і працював тут понад півстоліття, до своєї смерті у 2005 році, а з 2007 року будинок відкритий для відвідувачів як музей під опікою Національного трасту збереження історичних пам'яток США.
Будинок Еймсів
Ще один скляний будинок 1949 року спроєктували Чарльз і Рей Еймс - подружжя дизайнерів, а не брати, як інколи помилково пишуть. Це Case Study House No. 8 у Пасифік-Палісейдс, Лос-Анджелес. Будинок зібраний зі стандартних промислових сталевих і скляних елементів, замовлених за каталогами, тобто він водночас мінімалістичний і дуже економний у конструкції.
Будівля складається з двох прямокутних об'ємів: житлового і студії, між ними двір. Кольорові та білі панелі фасаду часто порівнюють з картинами Піта Мондріана. На відміну від будинку Джонсона, тут багато закритих ділянок, де можна усамітнитися. Еймси жили і працювали тут до кінця життя, а у 2006 році будинок отримав статус Національної історичної пам'ятки США. Детальніше про самих дизайнерів - у статті про Чарльза і Рей Еймс.
Нова національна галерея в Берліні
Нову національну галерею (Neue Nationalgalerie) спроєктував сам Міс ван дер Рое. Замовлення він отримав у 1962 році, коли йому було 76, а відкрилася галерея у 1968 році. Це його остання завершена будівля і єдина, яку він збудував у Німеччині після еміграції до США у 1938 році.
Галерея - це скляний зал під квадратним сталевим дахом розміром 64,8 на 64,8 метра. Дах тримається лише на восьми хрестоподібних сталевих колонах, по дві з кожного боку, винесених за периметр скла, тому в залі немає жодної опори. Це і є "універсальний простір" Міса: один зал, який можна щоразу перебудовувати під нову виставку. Постійна колекція розміщена на нижньому рівні. У 2015-2021 роках будівлю делікатно відреставрувало бюро Девіда Чіпперфілда, зберігши майже все автентичне.
Зал "Фінляндія" в Гельсінкі
Алвар Аалто хотів, щоб будівля нагадувала відвідувачам про чистоту і свіжість музики, яка звучить усередині. Концертний зал завершили у 1971 році, конгрес-крило - у 1975. Фасади облицьовані білим каррарським мармуром у поєднанні з чорним гранітом, і саме цей контраст робить зал "білою скелею" на березі затоки Тееле.
Аалто - не найсуворіший мінімаліст: у нього більше пластики і м'яких ліній, ніж у Міса. Але біла монолітна маса, великі площини без декору і продумане природне світло роблять "Фінляндію" важливим прикладом північного мінімалізму. Є і практичний урок: тонкі мармурові плити погано витримали фінський клімат, вигнулися, і їх довелося замінювати. Для будинку в холодному кліматі матеріал фасаду треба перевіряти не лише на красу, а й на морози та перепади температур.
Фонд Ланген
Японський архітектор Тадао Андо, один з головних мінімалістів сучасності, спроєктував будівлю фонду в Нойсі поблизу Дюссельдорфа. Музей відкрився у 2004 році на території колишньої ракетної бази НАТО Raketenstation Hombroich. Андо використав свій улюблений прийом: бетонний об'єм вкладений у скляну оболонку, а перед ним - басейн з водою.
Завдяки відображенню у воді та грі світла здається, що бетонний об'єм ширяє над землею. Частину залів Андо заглибив у ґрунт, щоб будівля не домінувала над рівнинним пейзажем. Тут добре видно ще один принцип мінімалізму: мало матеріалів, але кожен ідеально виконаний.
Музей Суміда Хокусая
Музей японського художника Кацусіки Хокусая відкрився у листопаді 2016 року в районі Суміда в Токіо, де художник народився і прожив більшу частину життя. Автор проєкту - Кадзуйо Седзіма, лауреатка Прітцкерівської премії 2010 року разом із партнером Рюе Нісідзавою (бюро SANAA). Будівля облицьована матовими алюмінієвими панелями, які м'яко відбивають місто.
Об'єм розрізаний глибокими клиноподібними прорізами, тому до музею можна підійти з будь-якого боку, а прорізи стають проходами між вулицями і невеликим парком. Музей приваблює не лише колекцією, а й самою формою, яка вписується у щільну забудову, не перекриваючи її.
Apple Park
Нову штаб-квартиру Apple у Купертіно спроєктувало бюро Foster + Partners разом зі Стівом Джобсом, який працював над ідеєю з кінця 2000-х, але не дожив до завершення. Кампус відкрився у 2017 році. Головна будівля - чотириповерхове кільце довжиною понад півтора кілометра по колу, всередині якого парк. Тут працюють близько 12 000 людей.
Фасади і багато перегородок - зі скла, і після відкриття на скляні двері довелося наклеїти позначки, бо працівники в них врізалися. Крім офісів, в Apple Park є кафе, фітнес-центр, конференц-зали та театр імені Стіва Джобса. Дах вкритий сонячними панелями потужністю близько 17 МВт, а кампус працює на відновлюваній енергії. Будівля має природну вентиляцію і, за даними Apple, близько дев'яти місяців на рік обходиться без опалення і кондиціонування; системи клімату вмикаються лише в найспекотніші і найхолодніші періоди.
Що об'єднує ці будівлі
- Конструкція як головний виразний засіб. Колони, дах, стіна - кожен елемент працює і нічого не приховує.
- Мало матеріалів. Скло, сталь, бетон, камінь - два-три матеріали на весь будинок, без декору.
- Світло і вид. Великі площини скління, продумана орієнтація і зв'язок з ландшафтом.
- Відкритий план. Зони визначаються меблями і рівнями, а не перегородками.
- Точність виконання. У мінімалізмі немає наличників і плінтусів, які приховали б неточність.
Мінімалізм у приватному будинку: на чому він тримається
Мінімалістичний будинок здається простим, але простота дорого коштує в деталях. Двері врівень зі стіною (докладніше - у статті про двері прихованого монтажу), тіньові шви замість плінтусів, приховані карнизи і вбудовані системи зберігання (див. корпусні меблі) потребують креслень і точності вже на етапі будівництва. Чим менше предметів у кімнаті, тим помітніший кожен з них, тому важливий ретельний підбір матеріалів.
Мінімалізм не означає холодний інтер'єр. Тепло дають натуральне дерево, текстиль і м'яке світло, і саме на цьому побудований стиль Japandi. У наших проєктах цей підхід видно в Аскет-House: проєкт приватного будинку 487 м² і його інтер'єрі, у будинку в селищі Південне та в проєкті Обійми тиші: «Minimalism House» з однією спальнею в Карпатах.
Мінімалізм в українських реаліях
Велике скління в Україні має сенс лише з енергоефективними склопакетами, теплою монтажною схемою і продуманим затіненням з півдня і заходу. Сьогодні мінімалістичний будинок варто проєктувати з урахуванням автономності: місце для сонячних панелей на даху, акумуляторів і резервного опалення, а також внутрішнє приміщення без вікон, віддалене від фасадів, яке можна використовувати як безпечне місце під час тривог. Ці рішення легко вписати у чисту архітектуру, якщо закласти їх з першого ескізу, а не додавати після будівництва. Про енергоефективні підходи - на сторінці пасивний будинок і сталий дизайн.
Часті запитання
Хто сказав "менше означає більше"? Вислів став девізом Людвіга Міса ван дер Рое, хоча вперше трапляється у вірші Роберта Браунінга 1855 року.
Чи дешевший мінімалістичний будинок? Не обов'язково. Простіша форма економить на конструкції, але точні деталі, великі склопакети і приховані системи коштують дорожче за звичайні рішення.
Чи не буде мінімалістичний інтер'єр холодним? Ні, якщо поєднати чисті форми з натуральними матеріалами, текстилем і теплим світлом.
Чим мінімалізм відрізняється від Japandi? Japandi - це тепліша версія мінімалізму, яка поєднує японську стриманість і скандинавський затишок, з більшою кількістю дерева і текстур.
Хочете будинок у цьому стилі? Ми проєктуємо приватні будинки від концепції до робочої документації.
