Дивовижний парк в Норвегії, де можна спостерігати за дикими оленями
Архітектори бюро «Snøhetta» спроєктували павільйон «Tverrfjellhytta» і зробили справжній подарунок всім норвежцям - тепер в парку Доврефьелль можна стежити за рідкісними дикими тваринами, не порушуючи їх спокій і природне місце існування.
Павільйон розмістили в мальовничому куточку парку на пагорбі в 1200 метрів над рівнем моря. «Tverrfjellhytta» відноситься до Центру Дикого Оленя і є пунктом спостереження норвезької програми Фонду Дикого Північного Оленя, тут також проводяться освітні програми. Щоб дістатися до павільйону потрібно пройти більш кілометра через весь національний парк Доврефьель.
У парку мешкає багато тварин, яких складно побачити десь ще. Наприклад, у Доврефьеллі живуть дикі північні олені - одні з останніх диких гірських оленів Європи - і вівцебики, яких завезли з Гренландії в середині ХХ століття; у дикій природі материкової Норвегії їх можна побачити лише тут. Місце, де розташувався парк особливо для будь-якого норвежця: гора Снёхетта, оповита різними міфами і неймовірно красивими казками, там відбувалися великі історичні події.
У будівництві в основному використовували сталь, дерево і скло. Ці матеріали часто можна зустріти в норвезькій архітектурі. Задумкою архітекторів було не виділяти будівлю з оточення, як приклад, його колір іржі гармонійно вписується в навколишнє середовище. Спорудження виконано з великими панорамними мультиплекс-вікнами, що дозволяє розглянути парк і гори навколо. Найважливіша частина павільйону - це його дерев'яний каркас. Архітекторам з «Snøhetta» допомагали суднобудівники, які працюють на західній ривьері Норвегії. Вони відтворювали деталі з дерева відповідно до 3D-моделей, які надсилали архітектори. Уваги гідно і те, що будівельники з'єднували деталі лише дерев'яними нагелями, без цвяхів і клею.
Будівля за формою нагадує скелі або льодовики, які змінилися через сильні вітри і води навколо. Архітектори подбали про затишок і встановили всередині каміни і лави, на яких люблять відпочивати туристи, насолоджуючись красою навколо. З огляду на суворий клімат Норвегії, в пріоритеті було спорудити такий павільйон, який буде здатний протистояти сильним вітрам. Саме тому були обрані такі міцні матеріали.
Трохи про архітектурне бюро, яке створило павільйон «Tverrfjellhytta». Спочатку «Snøhetta» були невеликою майстернею, яка проєктувала ландшафтний і архітектурний дизайн. Через багато років, архітектори зберегли вірність своїм спрямуванням. Тісний зв'язок дисциплін з якими працюють в бюро допомагає створювати унікальні, цікаві творіння. У компанії не бояться поєднувати норвезьку традиційну архітектуру і сучасні рішення. Архітектурне бюро «Snøhetta» цінує своїх співробітників і виступає проти дискримінації, заохочуючи різноманітність і рівність.
Вибір матеріалів, що вирішує два завдання одразу
Матеріальна палітра павільйону - сталь, дерево та скло - усвідомлена відповідь на те, що найбільш довговічне і найбільш звичне для норвезької архітектури. Рішення залишити дерев'яний каркас відкритим як найважливіший конструктивний і візуальний елемент будівлі вимагало від архітекторів майстерності поза рамками типового будівельного досвіду, тому вони залучили суднобудівників із західного узбережжя Норвегії. Суднобудівники звикли надавати дереву складні вигнуті форми під конструктивним навантаженням, і вони відтворили дерев'яні деталі павільйону безпосередньо за 3D-моделями архітекторів. Примітно, що фінальне складання використовувало лише дерев'яні кілки та столярні з'єднання - жодних цвяхів, жодного клею - деталь, важлива і конструктивно, і як тиха відсилка до традиційної техніки суднобудування. Такий вибір матеріалів ніколи не буває суто естетичним; зробити його правильно - саме те завдання, навколо якого побудована наша робота з підбору матеріалів.
Архітектура, що не сперечається з природою
Павільйон відкрили у 2011 році, і він став однією з найвідоміших споруд бюро Snøhetta, яке заснували в Осло у 1989 році і назвали на честь тієї самої гори. Зовнішня оболонка з нефарбованої сталі вкрилася іржавою патиною і повторює кольори місцевого каміння, а дерев'яне "ядро" всередині виглядає так, ніби вітер і вода вимили його в скелі. Великі вікна спрямовані на гірський масив, де пасуться олені, а лавки вздовж дерев'яної хвилі дозволяють відпочити в теплі після довгої дороги.
Уроки для будинку в горах
оболонка, що витримує вітер і сніг, і тепле дерево всередині;
вікна там, де найкращий краєвид, а не "як заведено";
місцеві ремесла і майстри, які роблять будівлю частиною місця.
