НАЗАД

Економіка спільного вжитку

Економіка спільного вжитку

На зміну помпезності нерухомості бізнес-класу прийшла функціональність та атмосфера спільноти.

Подібні зміни у перевагах обумовлені зміною поколінь. Сьогодні серед бізнесменів багато молодих людей віком від 25 до 40 років. Міленіали (люди, які були народжені у 1980-90 роках) зараз обіймають керівні посади, відкривають власні справи і є головними фахівцями з високою заробітною платою. Люди цього покоління не поспішають обзаводитися якорем у вигляді сім'ї чи кредиту додому. Вони мобільні та завжди готові переміститися в інше місто чи навіть країну. Враховуючи сучасні тенденції, міленіалі досить вимогливі до місця, де вони житимуть. Серед основних вимог екологічні матеріали, вільні простори, енергозберігаючі технології та гарна інфраструктура.

В основу ідеї економіки спільного споживання (англ. sharing economy) – використовувати, а не володіти. Вона вже успішно використовується у багатьох бізнес-моделях, що спрощують наше життя: каршеринг, коворкінг, різний прокат.

Як відомо, коворкінг – це місце, де збираються фахівці з різних галузей та компаній для роботи. Це чудова альтернатива, якщо працювати з дому не виходить, а в офісі немає бажання. Люди оплачують вартість свого робочого місця та отримують доступ до всього, що необхідно: інтернет, побутові зручності, конференц-зали для проведення презентацій тощо. Такі простори поєднують людей зі схожим поглядом життя і ідеями. Коворкінг популярний насамперед серед фрілансерів та айтішників. Україна відкрила для себе цю модель приблизно 5 років тому.


Схожу ідею мають і колівінги (англ. co-living). Бажання перебуває серед людей зі схожими думками, близькими за духом. Ця концепція вже досить популярна серед молодих фахівців та підприємців, які мешкають у великих містах Європи, Північної Америки та Азії, і часто пов'язані спільною роботою чи професією.

2006 року в Силіконовій долині кілька колег були змушені винаймати житло разом. Це було зумовлено високою вартістю оренди. Так і зародилася сучасна концепція колівінгу. Що тепер відрізняє таке сусідство від комунальних квартир СРСР? Насамперед - це те, що люди об'єднані не вимушеними заходами, а загальними інтересами та пріоритетами. Вчені довели, що таке співжиття навіть збільшує самопочуття.

Для тих, хто не бажає прив'язуватися до місця і перебуває у постійному русі – колівінги є чудовим варіантом: функціонально та цікаво. Така форма проживання дозволяє налагоджувати контакти з людьми з різних сфер життя, мати друзів і ділитися своїми ідеями з тими, хто зможе їх оцінити. Крім того, це хороший варіант зменшити оренду, що не завжди в пріоритеті для людей, які використовують колівінг. Адже, як уже було сказано, зазвичай, це люди з високим достатком.


У будинках такого типу 25-30% простору – це місця загального користування. Є кілька видів апартаментів: загальні, індивідуальні, а також із різним ступенем комфортності. У будинках такого типу є все, що необхідно для навчання, спорту, розваг та відпочинку.

Часто таким варіантом житла користуються спеціалісти з IT сфери. Великі компанії заселяють своїх співробітників до одного будинку, що дозволяє оптимізувати їхню роботу. Особливо зручно це для співробітників із гнучким, вільним графіком.

Найбільше колівінгів знаходиться в Азії – це 90%. В основному це Китай, Індія та Сінгапур. США 5%, а Європі 6%. Серед європейських країн у цьому напрямі лідирує Британія. Навіть зараз, у часи ковидних обмежень, такі будинки не втрачають попиту. Адже життя серед своїх однодумців не дає поринути у зневіру. В Україні поки що таких колівінгів немає, але зі зростанням IT індустрії, можна припустити появу цього типу житла в Києві незабаром.

Є питання?

Ваше ім'я є обов'язковим

Зручний спосіб зв'язку

  • Телефон
  • Пошта
  • Telegram
є обов'язковим
є обов'язковим
є обов'язковим